Музей Миколи
Міклухо-Маклая на Чернігівщині  Микола Миколайович
Міклухо-Маклай (17.07.1846 – 14.04.1888) – великий вчений-гуманіст,
науковий спадок якого має першорядне значення як для вітчизняної, так і
для світової науки.
Наукові здобутки вченого багатогранні.
Вони стосуються медицини, загальної біології, антропології і
порівняльної анатомії, ботаніки і зоології, географічних і соціально-
економічних проблем.
Батько вченого, Микола Ілліч Міклуха
(1818-1857 р.р.) інженер шляхів сполучення, походив із старовинного
козацького роду із міста Стародуб Чернігівської губернії. Дитячі і
юнацькі роки Миколи Миколайовича були овіяні мелодійними українськими
піснями, читанням вголос «Кобзаря» і досконалим володінням українською
мовою всіма членами родини.
З 1857 по 1863 роки навчався в школі Св.
Анни та у 2 гімназії м. Санкт Петербурга. В 1863 — 1864 роках вільний
слухач С. Петербурзького університету, фізико- математичного факультету.
1864 — 1866 роки продовжує навчання в Німеччині в Гейдельберзькому,
Лейпцизькому, Ієнському університетах. В 1866 — 1867 роках — мандрівка з
вченими-науковцями Геккелем, Грефом, Фолем на Канарські острови,
Мадейру, Тенериф, Гран-Канарію. З 1869 року починає підготовку до першої
самостійної наукової експедиції до о-ва Нова Гвінея. Програму
досліджень затверджує рада Російського географічного товариства, з
дозволом мандрівки на корветі «Витязь». З 1871 по 1886 роки Микола
Миколайович з невеликими перервами живе і працює на островах Океанії, в
Австралії, на Новій Гвінеї. Вчений досконало вивчає антропологію і
етнографію первісних папуасів, чим доводить рівність рас і народів
світу. Створює проект Папуаського союзу, який повинен був стати
політичним об єднанням нового типу. Перебуваючи в Україні вчений зібрав
2000 підписів жителів з Київської і Житомирської губерній, бажаючих
переселитись на землі Нової Гвінеї. Імперський уряд акт переселення
заборонив. Виконуючи заповіт батька повернутися в Україну, Микола
Міклухо-Маклай неодноразово перебував у м. Малин, де працював над
упорядкуванням щоденників і архівів. Важкі випробування далеких
мандрівок вкрай підірвали стан здоров’я вченого. Багато його
далекоглядних ідей не здійснилось. У 1886 році Микола Миколайович
повернувся в Петербург і через два роки помер. Унікальний етнографічний і
антропологічний матеріал був переданий по заповіту через князя
О.О.Мещерського в дарунок імперському Російському географічному
товариству. В 1986 році в м. Малин встановлено пам’ятник великому
вченому-географу.
В 2010 створений музей в с. Калитянське, Козелецького району
Чернігівської області, відкриття якого стало визначною подією в
суспільному житті Чернігівщини.
В цьому заході взяли участь багато відомих вчених, громадських
діячів, представників влади. За свою коротку історію музей досяг значної
популярності серед громадськості.
Адреса:
Вул. Київська 2-а, с.Калитянське, Козелецький район, Чернігівська область, Україна.
Тел. +38-096-766-51-52
E-mail: ppmikluha@bk.ru http://museum.cult.gov.ua/s-kalytyanske-muzej-mykoly-mikluho-maklaya/
| 
