етнографічний
музей-бібліотека «Кетроси» Збулася давня мрія краєзнавця, дослідника, ентузіаста Юрія
Зозулі з с.Довжка: днями він відкрив власний етнографічний
музей-бібліотеку «Кетроси». До цього дня Юрій ішов десять років: збирав
експонати, виношував ідеї, думав про приміщення. Сім років тому така
нагода трапилась - поруч з батьківською садибою, де він мешкає,
продавалась невелика хатина, яку пан Юрій і придбав під музей.
- Прагнув відродити багату й цікаву історію рідного села, - розповів
він, - відкрити для людей те, що забулося, відійшло у минуле.
У зборі експонатів Юрію Пилиповичу активно допомагали односельчани.
Вони передавали йому різноманітні старожитності (предмети побуту,
знаряддя праці, зразки одягу, тощо). Юрій зізнається, що його власних
речей в експозиції не так багато, більшість з них надані земляками,
які не знищили, не продали, не викинули на смітник те. чим вже не
користуються. Саме тому етногра-фічний музей можна назвати народним, адже його Юрію допомагали творити десятки й сотні довжан, і він їм за це щиро вдячний.
Минулого тижня причепурена, відремонтована хата-музей зустрічала
гостей. На відкриття зібралися школярі, сусіди, друзі та однодумці
пана Юрія. Навіть з першого погляду видно, скільки зусиль, праці і
таланту віддав засновник музею своєму ді-тищу. Чистотою світяться білі
стіни. За самою хатою дбайливо доглянутий садок, де ростуть
різноманітні плодові дерева та ягідники. На невеличкому городі висіяні
ті культури, які нині рідко вирощуються в наш час, але були дуже
поширені в минулому: квасоля, сочевиця, нагут, линта, боби. Вживання
страв з цими бобовими робило людей дужими і здоровими. На подвір'ї
акуратно висіяні квіти, лікарські рослини, декоративні культури.
У вступному слові Юрій звернувся до односельчан з пропозицією
назвати майдан, на якому розташований музей, Горанським (цей куток села в
далекому минулому називали Горанами), а вулицю Жовтневу перейменувати
на вулицю Дмитра Кетроса. Саме так можна було б вшанувати пам'ять
знаменитого земляка, книга якого «Так творилося українське військо»
дійшла до довжан не так вже давно і розкрила невідомі досі сторінки
історії. Неподалік розташована і так звана Ванькова криниця, викопана
та вимурована більше ста років тому. Це джерело має чи не найбільшу в
районі глибину - близько 40 метрів і досі обдаровує людей цілющою
водою. На думку Юрія Пилиповича, Горанський майдан, Ванькова криниця і
власне сам музей і мають створити музейний комплекс -Кетроси».
Високо оцінила багаторічну працю Юрія, його ентузіазм, неспокій і
творчий підхід заступник голови Ямпільської райдержадміністрації
Мирослава Марченко.
- Не так багато в нас приватних музеїв, - сказала вона. - Тож ми гідно
оцінюємо особистий труд Юрія, труд його батьків, які зробили все для
того, щоб наше минуле служило сьогоденню, всім жителям села, і
спонукало завжди пам'ятати історію і бути гідними тих людей, які
мешкали в Кетросах. Стоїмо біля цієї невеличкої хатинки, і стає легко на
серці, бо тут віє спокоєм, теплом, радістю і любов'ю, бо все, що
зробив Юрій Пилипович - то від любові до рідної землі, рідного села, до
кожного із односельчан.
Мирослава Василівна щиро подякувала батькам Пилипу Федоровичу та Марії
Миколаївні за те, що виховали чудового сина, - справжнього громадянина
та патріота, і закликала шкільну молодь наслідувати приклад свого
відомого земляка.
Сільський голова Іван Бажура, крім гарних слів про героя дня, обіцяв
розглянути питання про перейменування вулиці, а також обіцяв
сприяння в електрифікації музею і зробив перший крок в цьому напрямку
- подарував електролічильник. Гарний подарунок для музею зробила
колишня вчителька Ганна Іванівна Тарнавська. Вона вручила власнику
музею справді дорогий подарунок - давню жіночу сорочку, подібні які й
довжоцькі жінки носили 100 років тому.
Перерізали червону стрічку мати Юрія Марія Миколаївна та
восьмикласниця Ірина Гайсановська. Експозиція справді вражає. Сотні
експонатів розташувались у кімнатах та надворі. Не тільки діти, а й
дорослі оглядали численні предмети побуту, які можна тепер зустріти вже
лише тут - у музеї «Кетроси». А ще за планом його власника, тут
розміститься бібліотека краєзнавчої літератури. Лише за останній час
про Кетроси написано десятки книг, і всі вони будуть представлені у
музеї.
Безумовно, він житиме, розвиватиметься, привертатиме увагу всіх, хто шанує і вивчає минуле, творить сучасне і майбутнє.
І.БАЛАНЮК,
кор. «Ямпільських вістей».
|